буркотати

буркотати
-очу́, -о́чеш і буркоті́ти, -очу́, -оти́ш, недок.
1) перех. і без додатка.Говорити тихо і невиразно. || Говорити невиразно і сердито, висловлюючи невдоволення ким-, чим-небудь; бурчати.
2) неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про річку, струмок і т. ін.).
3) неперех. Воркувати (про голубів).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "буркотати" в других словарях:

  • буркотати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • буркіт — коту, ч. Дія за знач. буркотати, буркотіти і звуки, утворювані цією дією …   Український тлумачний словник

  • буркотання — я, с. Дія за знач. буркотати і звуки, утворювані цією дією. Буркотання голубів …   Український тлумачний словник

  • буркотіти — див. буркотати …   Український тлумачний словник

  • буркотливий — рідше буркітли/вий, а, е. 1) Схильний буркотати, бурчати; який буркоче, бурчить (про людину). || Який виражає невдоволення. 2) Який часто воркує, любить воркувати (про голубів) …   Український тлумачний словник

  • забуркотати — очу/, о/чеш і забуркоті/ти, очу/, оти/ш, док., розм. Почати буркотати, буркотіти …   Український тлумачний словник

  • побуркотати — кочу/, ко/чеш і побуркоті/ти, очу/, оти/ш, док., перех. і неперех. Буркотати, буркотіти якийсь час …   Український тлумачний словник

  • пробуркотати — очу/, о/чеш і пробуркоті/ти, очу/, оти/ш, перех. і без додатка, розм. Док. до буркотати, буркотіти …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»